Елонгатус спанга 2,5-3 см

Псевдотрофеус елонгатус — малавійська цихліда групи Мбуна, яка живе в кам'янистих водоймах і живиться облогами з каменів і зоопланктоном. Тому під час утримання її в акваріумі раціон риб має містити рослинні добавки. Це можуть бути корми на основі спіруліни, а також ошпарене листя салату, кульбаби, кропиви. Залишки рослинної їжі щодня потрібно видаляти з акваріума, оскільки, розкладаючись, вони сильно псують воду. Елонгатуси дуже люблять дафню, циклопу, коретру, із задоволенням поїдають трубочника та мотилю. Не поспішайте купувати псевдотрофеуса елонгатусу, якщо ви вже маєте інші рибки, особливо з подовженими плавниками. Річ у тім, що в елонгатусів є дуже дурна схильність — вкорочувати плавники сусідам за акваріумом. Причому інші рибки не встигають зреагувати на такий «укус». Елонгатус різко впадає на здобич, вистачає за плавник і також різко відпливає вбік, не даючи у такий спосіб нанести в відповідь удар. Саме тому його ще називають підводним цирюльником. Підбір спільноти для елонгатусів має бути дуже обстановним. принаймні сусіди за акваріумом не мають бути повільними. Наприклад, у великого, але повільного астронотусу напевно будуть обкушені плавники, зате добре уживаються з елонгатусами великі бобуси, шустрі ліпоринуси, райдузики, аптеронотуси та багато кольчужних сом. Стримати псевдотрофеусів елонгатусів необхідно в акваріумі місткістю від 100 літрів, причому довжина його має бути 1 м і більше. Така довжина акваріума дає можливість відразу кільком молодим власникам набрати колір. Що під цим мається на увазі? Псевдотрофеус елонгатус — рибка територіальна. Яскраве забарвлення набуває тільки особин, що лідирує на цій території, інші мають трохи блідіший вигляд, з менш помітними смугами. Чим довша акваріум і більше оформлених індивідуальних ділянок для можливого нересту, тим більша кількість риб буде яскраво забарвлена. Ідеальним забарвленням у псевдотрофеусів елонгатусів вважається світло-блакитне тіло з ісиня-чорними поперечними смугами та жовтогарячим хвостом. Причому чим яскравіший хвіст, тим рибка породісте. Смуги на тілі елонгатусів не мають перетинатися, кривина та перетин вважається дефектом. Придбати цих риб краще стайкою, щоб надалі самостійно формувалися пари. Акваріум з елонгатусами необхідно оформляти в стилі псевдоморе — переважно камінням, а ось корягам тут не місце. Ці риби не переносять підкислену та м'яку воду, багату на таніни. Оптимальні умови вмісту елонгатусів: температура води — 26-28 °C, загальна жорсткість 10-15° і вище, pH 7,5-8,5. Обов'язкова аерація, фільтрація та тижневикова заміна води на 30% об'єму. Елонгатуси досить рідко хворіють, зате часто дістають травми в ієрархічних сутичках. Для швидкого загоєння отриманих ран добре допомагає метиленова синя та кухонна сіль. У відсаднику фарбують воду метилленкою до світло-синього кольору та додають сіль із розрахунку 2-3 г на літр, після чого саджають туди потерту рибку. У цій ємності обов'язкова аерація води. У разі дрібних пошкоджень оброблення проводять у загальному акваріумі, але використовуючи половинну дозу. У разі кишкових розладів і нездужань рибкам чудово допомагає метронідазол у концентрації 5-10 мг на літр. У разі бактеріальних уражень елонгатусам допоможе бісептол із цифроном у тих самих пропорціях. Полівої зрілості псевдотрофеуси елонгатуси досягають до року. За добрих умов живуть ці рибки до 8 років.